У грудні було скасовано понад 1900 рейсів між материковим Китаєм і Японією, що становить понад 40% запланованих рейсів. Це різке скорочення авіаперельотів свідчить про значне посилення економічного впливу погіршення політичних відносин між двома країнами.
Скасування рейсів і відповідь авіакомпанії
Великі китайські авіакомпанії, зокрема Air China, China Eastern, China Southern, Hainan Airlines і Shenzhen Airlines, різко скорочують або повністю скасовують рейси до Японії. Туристичні агенції розглядають запити на повернення коштів і відмовляються від комісії за попередньо заброньовані поїздки до кінця року. За словами Субраманії Бхатта, генерального директора China Trading Desk, кількість щоденних рейсів, яка в жовтні перевищила 200, за прогнозами, впаде нижче 100.
Це не просто незначне коригування; Це скорочення потужностей на 40-45%, що є одним із найпомітніших наслідків дипломатичної кризи. Масштаби скасувань чітко показують, що проблема виходить за рамки індивідуальних протестів і перемістилася в сферу вимірних економічних зривів.
Привід: риторика Тайванської протоки
Безпосередньою причиною зниження кількості поїздок стали нещодавні заяви прем’єр-міністра Японії Санае Такаічі, який підняв питання про можливість японського військового втручання в разі конфлікту навколо Тайваню. Пекін різко відреагував на цю пропозицію, розцінивши її як втручання у внутрішню політику регіону.
«Позиція Японії щодо Тайваню не є несподіванкою, але явна згадка про розгортання військових сил перетнула червону лінію для Пекіна», — каже геополітичний аналітик Лі Вей.
Це частина ширшої тенденції: Китай постійно розглядає будь-яку підтримку незалежності Тайваню як пряму загрозу своєму суверенітету. Обмеження на подорожі, ймовірно, спрямовані на вираження скарг, уникаючи прямої військової конфронтації.
Ширші наслідки
Скасування рейсів демонструє, як політичні суперечки можуть швидко перерости в економічні наслідки. Для Японії втрата китайських туристів є серйозним ударом, особливо тому, що її економіка значною мірою залежить від в’їзного туризму. Для Китаю це свідчить про готовність використовувати економічний тиск для досягнення своїх геополітичних цілей.
Ситуація викликає питання щодо довгострокового впливу на двосторонню торгівлю, інвестиції та регіональну стабільність. Якщо ескалація напруги продовжуватиметься, можуть послідувати додаткові економічні заходи, включаючи обмеження на інші форми торгівлі.
Різкі зміни в туристичних потоках підтверджують, що відносини між Китаєм і Японією тепер функціонують у новій, більш ворожій парадигмі.
